спосіб випробування

1. n

1) ракетка (для спортивних ігор)

2) шум, гамір; гуркіт

3) розгул; пиятика; легковажне, дозвільне життя

4) (the racket) напруження, випробування

5) амер. обман, шахрайство, афера

6) шантаж, вимагання, здирство; рекет

7) амер., розм. легкий заробіток

8) жарт. заняття, робота

9) амер. сніговий мокасин, снігоступ

10) дерев'яний болотний черевик

6) витримувати випробування

2. v

1) шуміти, гриміти; гуркати; грюкати; галасувати

2) загуляти, запиячити; вести розгульне життя (тж racket about)

3) заважати (комусь) шумом; порушувати (тишу, спокій)

* * *

1) aмep. сніговий мокасин, снігоступ

2) дерев'яний болотний черевик ( для людини або коня)

1) шум, гамір; гуркіт

2) розгул; пиятика; гулянка

3) ( the racket) напруга, випробування

4) вiйcьк.; жapг. бомбування; артобстріл

1) шуміти, гриміти; гуркотіти

2) вести розгульний спосіб життя ( racket about); загуляти, запити

3) заважати ( кому-небудь) шумом; порушувати (тишу, спокій)

1) обман, шахрайство; афера

2) шантаж; вимагання, рекет

3) легкий заробіток

НІГІЛІЗМ ( від лат. nihil - ніщо) - світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо. Н. виражається у запереченні існування Бога, безсмертя душі, свободи волі, могутності розуму, можливості пізнання, об'єктивності моралі, духовних підвалин буття, культурних засад, суспільного устрою, прав націй на самоідентифікацію та самовизначення, оптимістичних перспектив людської історії. Абсолютною формою Н. є самогубство й жага до тотальної руйнації, але найчастіше він виражається через відносні форми, тобто скасовування або знецінення певного боку реальності, з метою піднесення інших. Акти негації в нігілістичній свідомості пов'язані з усвідомленням людської неспроможності пояснити чи обґрунтувати всі підстави буття, а також з відчуттям непевності В. иявом Н. є світонастанова, що відповідає ситуації межування з екзистенційною "безоднею"; зрештою, він стає засобом переоцінки цінностей. В Н. існують дві позиції: "пасивна", що базується в інтровертній поведінці, й "активна", яка виходить з позиції сили, що здатна дієво перетворювати світ. В укр. Н. ця типологія представлена войовничістю "vita heroica" й фаталістичним песимізмом представників "vita minima", тобто агресивною позицією перебільшення потенцій національного буття і психологічними комплексами меншовартості та кривдженості. Крім заперечення, Н. притаманні: здатність до "неантизації" (спосіб звільнення місця для легітимації нових моделей); песимістична іронія (метаісторичний спосіб оцінювання цивілізаційних процесів); інтелектуальна провокація (випробування цінностей); редукція до профанного (актуалізація того, що виходить за межі осердя культури); бунт як містерійно-вакхічний прояв; ситуація абсурду (відчуття відчуженості в світі); прояви гри (неупереджений спосіб сприйняття дійсності в процесі відкриття шляхів свободи). В історії нігілістичного звершення виокремлюють "філософський" (метафізичний, епістемологічний, етичний та теологічний), "суспільно-політичний" та "естетичний" Н. В Античності ідеї Н. проявлялися у вченнях софістів, кіренаїків, кініків, епікурейців та скептиків. Середньовічний Н. постає як акт єретичного "відпадання" від Бога через створення вільного інтелектуального простору, з одного боку, та через впровадження владних структур з метою утвердження християнської догматики, з іншого. В добу Відродження набула загострення трагедія ілюзорно-вільної особистості, абсолютизація якої в індивідуалістичному самоствердженні сягала межевого рівня. Людина прагнула позбутися зовнішніх підвалин свого онтологічного опертя і намагалася покладатися лише на себе. Нігілістичне самоуповноваження людини Нового часу позначається матеріалізмом, ідеями Просвітництва XVII - XVIII ст. (перебільшені домагання на отримання абсолютного знання, нездатність пояснити свободу, зведення людини до "понятійного існування", а історії - до руху та взаємозв'язку категорійних рядів) З. нецінення повноважень розуму на абсолютне панування призвело до краху оптимізму та спричинило появу песимістичних вчень (Шопенгауер, К'єркегор), індивідуалістичного Н. (Штирнер) та радикально-анархічного відкидання суспільного устрою (рос. тероризм XIX ст.). У Ніцше Н. стає усвідомленою характеристикою західної культури. Добою Н. він називає історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим, до якого причетні християнство, поява моралі та філософська істина. Процес знецінення цих ідеалів позначений фразою: "Бог помер". На зламі XIX - XX ст. виникають дискурси "підозри", позначені Н. Це активний Н., що втілився у викритті оман цінностей культури (Ніцше), відчуження пролетаря, котрий прагне активного звільнення праксису від владних фантомів капіталу (Маркс), а також в активізації свідомості людини, яка опановує смислами дійсності, супротив репресивній дії культури, покликаної лише збільшувати царину позасвідомого (Фройд). Катастрофізм XX та поч. XXI ст., світові війни, поява та крах тоталітарних систем, техногенні аварії, небезпека екологічних криз, небувалі людські жертви, тероризм уможливили ідеї "кінця історії", "смерті" культури та людини.

1. n

1) дорога, шлях, шосе

2) (the road) велика дорога

3) напрям, шлях

4) спосіб (досягти чогось); шлях (до чогось)

5) вулиця, бруківка; проїзна частина вулиці

6) рбуд, магістральна вулиця (у назвах)

7) амер. залізниця

8) (the road) амер. міста, де відбуваються спортивні змагання (гастролі театральних труп)

9) звич. pl мор. рейд

10) гірн. штрек, підземна виробка

2. v

знаходити дичину по запаху (про собаку)

* * *

1) дорога, шосе

2) напрямок, дорога

3) шлях ( до чого-небудь), спосіб ( досягнення чого-небудь)

4) вулиця; бруківка; проїжджа частина вулиці

5) (Road) роуд, магістральна вулиця (у назвах; скорочено Rd)

6) aмep. залізниця

7) aмep. ( the road) гастрольний маршрут; міста, де проходять гастролі театральних труп або спортивні змагання

8) pl; мop. рейд

9) гipн. штрек, підземна виробка

НАУКА - соціально-значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності існуючого засобами теоретичного обґрунтування та емпіричного випробування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх об'єктивного змісту (істинності, достовірності, інтерсуб'єктивності). Ці засоби передбачають різні варіанти використання теорій, концепцій, математичних екстраполяцій, дедуктивних структур взагалі, форм фактуальності (даних спостережень, експерименту, індуктивних заключень, досвіду як такого) або сукупного (в більшості випадків) застосування вказаних форм дослідження в залежності від дисциплінарної інститутизації наукового знання. Н. характеризується методологічним усвідомленням процесів формування та конституювання знання, що спирається на загальнонаукові та специфічні методи (якісного та кількісного аналізу, класифікації та вимірювання, формалізації та моделювання, історичного дослідження в його еволюційних та структурно-трансформаційних варіантах тощо). Н. будує моделі, що імітують поведінку об'єктів, припускає можливість їх математичного подання, причинну матрицю подій, інтерпретаційні акти усвідомлення даних дослідження І. деалом Н. є строгість (наявність стандартів достовірності), доказовість, об'єктивність знання, спрямованість на посилення прогностичної сили теорій, їх евристичності та практичної ефективності Б. азовими принципами науки є детермінізм, ідея об'єктивних закономірностей, наявності універсальних законів, що припускають певну єдинообразність спричиненості в організації буття; припущення математичності світу; ідея елементаризму (наявності вихідних складових одиниць явищ типу атомів: чисел, хімічних елементів, біологічних видів чи архетипів) та трансформізму (вивчення об'єктів через аналіз їх змін; вимога відтворюваності досліджуваних ефектів за наявності відповідних умов; а також канони раціоналізму та визнання сталої цінності істинного знання, збереження його основного змісту в історії розвитку Н., певної спадкоємності результатів творчості. Основними структурними компонентами Н. як системи знань є 1) теорія, що систематизує емпіричний матеріал, дає його опис та пояснення, здійснює передбачення нових ефектів та можливих процесів, виявляє перспективи їх практичного використання; 2) науково-дослідна програма, що орієнтує науковий пошук, процес висування гіпотез, залучення традицій та нових підходів; 3) проект, що поєднує теорію та практику функціювання ідей з алгоритмами їх об'єктивації та технологіями застосування. Розвиток Н. характеризують: метод (як шлях дослідження, спосіб формування та усвідомлення); знання, відкриття (як форма прирощення знання); технологія (як спосіб використання знань). Н. є також соціальним інститутом, який об'єднує вчених з їх знаннями, кваліфікацією та досвідом; наукові установи, експериментально-технічну базу наукової діяльності, систему інформації, підготовки й атестації кадрів, форми функціювання та використання знання С. падкоємність досвіду та знань, єдність традицій та новаторства - істотні особливості розвитку Н., що пов'язані, зокрема, з утворенням наукових шкіл, творчими дискусіями та боротьбою думок. Н. має дисциплінарну структуру, яка визначається поділом на галузі природознавства, суспільствознавства та технікознавства. Кожна з цих галузей має певну специфіку щодо об'єктів дослідження, співвіднесеності теоретичного та практичного знання, суб'єктивного та об'єктивного, вимог творчості. Н. впливає на формування світогляду з боку затвердження норм раціонального, критичного та адекватного бачення дійсності і в цьому відношенні протилежна містиці та марновірству. Водночас Н. є чинником соціального та технічного прогресу, бо входить до складу продуктивних сил виробництва. Н. є рушійною силою науково-технічної революції XX ст., яка визначає риси сучасної цивілізації.

1. n

1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейс

2) швидка легка хода; легкий крок

3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)

4) хибний крок; помилка; обмовка; помилка на слові, ляпсус

5) улов під час прямування судна до промислової ділянки

6) спорт. підніжка

7) спорт. заслін корпусом

8) тех. засувка

9) тех. розчіплювальний пристрій; перекидач

10) гірн. состав (вагонеток)

11) мор. галс

2. v

1) іти легко і швидко; бігти вистрибом

2) спотикатися, падати (спіткнувшись)

3) перекидати (ся) (тж trip over, trip up)

4) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові

5) збити з пантелику, заплутати; примусити зробити хибний крок (помилку)

6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж trip up)

7) спорт. підставити ногу (тж trip up)

8) танцювати легко й елегантно

9) вирушати в подорож; робити екскурсію (поїздку)

10) тех. розчіпляти; вимикати

11) мор. вивертати з фунту (якір)

* * *

1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

2) швидка, легка хода, легкий крок

3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти

4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус

5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області

7) cпopт. підніжка; заслін корпусом

8) тex. клямка

9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)

10) тex. перекидач

11) горн. склад ( вагонеток)

12) мop. галс

1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату

2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)

6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

7) танцювати легко, витончено

8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію

9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)

10) війск. скидати ( бомбу)

11) тex. перекидати

12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)

••

1) aмep. сніговий мокасин, снігоступ

2) дерев'яний болотний черевик ( для людини або коня)

1) шум, гамір; гуркіт

2) розгул; пиятика; гулянка

3) ( the racket) напруга, випробування

4) вiйcьк.; жapг. бомбування; артобстріл

1) шуміти, гриміти; гуркотіти

2) вести розгульний спосіб життя ( racket about); загуляти, запити

3) заважати ( кому-небудь) шумом; порушувати (тишу, спокій)

1) обман, шахрайство; афера

2) шантаж; вимагання, рекет

3) легкий заробіток

1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

2) швидка, легка хода, легкий крок

3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти

4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус

5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області

7) cпopт. підніжка; заслін корпусом

8) тex. клямка

9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)

10) тex. перекидач

11) горн. склад ( вагонеток)

12) мop. галс

1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату

2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)

6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

7) танцювати легко, витончено

8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію

9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)

10) війск. скидати ( бомбу)

11) тex. перекидати

12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)

••

Тойнбі, Арнольд Джозеф (1889, Лондон - 1975) - англ. історик, філософ О. світу отримав в Оксфордському ун-ті В. икладав у Лондонській школі економіки, понад 40 років (від 1925 р.) очолював Королівський ін-т міжнародних відносин. Філософські інтереси Т. були зосереджені у сфері дослідження проблем філософії історії. Базовою ідеєю філософсько-історичної теорії Т. була ідея існування локальних, відносно замкнених цивілізаційних спільностей (спочатку Т. виділив 21 таку спільність, а потім зупинився на 13), кожна з яких має свою власну історію. Сукупність історій цих цивілізаційних спільностей (стисло-цивілізацій) утворює всесвітньо-історичний процес. У перебігу історії усіх цивілізацій Т. виділяє наступні етапи: виникнення, ріст, надлом, деградація та дезінтеграція, які характеризуються ним з позицій варіанта філософії життя Бергсона: виникнення й ріст цивілізацій пов'язуються з енергією життєвого пориву, а надлом, деградація й дезінтеграція - з виснаженням їх життєвих сил. Означені етапи є спільними для всіх цивілізацій, проте кожна проходить їх по-своєму, накладаючи на них відбиток власної унікальності. Згідно з Т., попри всю неповторність кожцої з цивілізацій, їм притаманні і деякі спільні характеристики, насамперед закон "виклику та відповіді". За цим законом, доки цивілізація спроможна на адекватне сприйняття й належну відповідь на кожен наступний з низки викликів історичного довкілля, вона рухається поступально. Можливість такої відповіді створюється завдяки продуктивним ідеям обдарованої здібностями й чеснотами т. зв. "творчої меншості". Ці ідеї через механізм соціального наслідування поширюються серед пасивної більшості і втілюються нею в життя. Однак з плином часу "творча меншість" може втратити здатність генерувати ідеї, що є адекватними викликові історичної ситуації, разом з цим - моральний авторитет. Суспільнозначуща діяльність творчої еліти набуває суто формального характеру й починає спиратися на апарат примусу. Відповідно, більшість перероджується у "внутрішній пролетаріат", визначальними рисами якого є паразитарний спосіб життя (з вимогами "хліба і видовищ"), неспроможність до плідної діяльності чи захисту свого суспільствах, водночас, перманентна готовність до соціальних збурень. За таких умов (до яких долучається загроза від варварської периферії, або "зовнішнього пролетаріату") відбувається надлом відповідної цивілізації з наступною її деградацією та розпадом. Втім, за Т., пізні етапи існування цивілізації зовсім не обов'язково мають поставати як непередвизначені й неминучі щаблі її загибелі. Під впливом нових "творчих меншостей" може відбутися духовне, а пізніше й цілісне відродження цивілізації К. рім того, уникнути розпаду можна також шляхом "єднання в духові", через залучення до вселенської релігії на основі об'єднання вже наявних світових віровчень і переходу на рівень світової цивілізації.

[br]

Осн. тв.: "Дослідженняісторії". У 12 т. (1934 - 1954); "Випробування цивілізації" (1948); "Світ і Захід" (1953); "Історичний підхід до релігії" (1956).